Документальна виставка, присвячена 120-й річниці від дня народження видатного актора, режисера, театрального діяча

Амвросія Максиміліановича Бучми

(1891-1957)

Український актор театру і кіно, режисер, педагог, громадський діяч, народний артист СРСР (з 1944).
Народився у Львові в сім’ї залізничного працівника. Закінчив 4-класне училище, деякий час працював різноробочим. В 1905 р. був прийнятий хористом, а згодом - актором в український драматичний театр товариства „Руська бесіда” (Львів, керівник – Й. Стадник). В ці роки став одним з найпопулярніших артистів західноукраїнського театру. В роки І-ї світової війни був мобілізований до австро-угорської армії, в 1915 р. як австрійський військовополонений потрапив в Росію. Працював шахтарем, чорноробочим. Після війни повернувся до сценічної роботи – став активним творцем українського радянського театру. Деякий час працював у театрах М. Садовського, І. Рубчака. Навчався 1918 р. в Київському музично-драматичному інституті ім. М.В. Лисенка. В 1919 р. очолив товариство „Новий львівський театр”. В 1920 р. в результаті об’єднання цього колективу з групою акторів Молодого театру, очолюваного Г. Юрою, у Вінниці був створений Театр ім. І. Франка. В цьому колективі А. Бучма грав переважно комедійні ролі в п’єсах Мольєра, Бомарше, Гольдоні.

1921 р. – організував в Черкасах студію ім. І. Франка, виїхав з нею в Херсон. Після ліквідації студії в 1922 р. вступив до щойно організованого театру „Березіль” (Київ), в якому працював (з перервами) в 1922-1936 рр. (з 1933 р. – в Харківському українському драматичному театрі ім. Т. Шевченка). В „Березолі” А. Бучма створив такі незабутні сценічні образи: Джіммі („Джіммі Хіггінс” за Сінклером, 1923); Блазень („Макбет”, 1924); Лейба („Гайдамаки” за Т. Шевченком, 1924); брат Жан („Жакерія” за Меріме, 1925). Інші відомі образи актора - Гайдай, Кречет, Макар Діброва („Загибель ескадри” (1933), „Платон Кречет” (1934), „Макар Діброва” (1948) О. Корнійчука); Микола Задорожний („Украдене щастя” (1940) І. Франка) та ін. З 1923 р. А. Бучма почав зніматись в кіно („Макдональд”, „Вендетта”, „Сон куркуля”, „Укразія” та ін.). В 1926-1930 – працював на Одеській кіностудії ВУФКУ, як актор і режисер. З його іменем пов’язані великі досягнення українського кіно того періоду. Створив образи Шевченка („Тарас Шевченко”, 1926), Миколи Джері, Тараса Трясила в однойменних фільмах, Сашко-музикант („Напередодні”, 1928), Гордій Ярощук („Нічний візник”, 1929), німецький солдат („Арсенал”, 1929); пізніше – генерал Терешкевич („Щорс”, 1940), Басманов („Іван Грозний”, 1945), Тарас Яценко („Нескорені”, 1945), боцман Дзюба („В далекому плаванні”, 1947) та ін. Ранні фільми за його участю увійшли до скарбниці німого кіно. В 1936-1957 рр. А. Бучма – в творчому колективі Київського українського драматичного театру ім. І. Франка.

Викладав в Київському інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (з 1940 р. - професор). Є автором багатьох статей з питання акторського мистецтва. В 1945-1948 рр. – художній керівник Київської кхф. Лауреат Державних премій СРСР (1941, 1949).

Як режисер здійснив постановку п’єс: „Молодість” Хальбе (1926), „Загибель „Надії” Хеєрманса (1930), „Північні богатирі” Ібсена (1921), „Назар Стодоля” Т. Шевченка (1931), „Хазяїн” І. Карпенка-Карого (1939), „Доля поета” С. Голованівського (1939), „Наталка-Полтавка” Котляревського (1942); кінофільм „За стіною” (1928) та ін. Помер у Києві, 1957 р. Похований на Байковому кладовищі.

Творчість А. Бучми відзначалася мистецтвом перевтілення, майстерністю та неповторністю. Він з однаковою досконалістю створював гостро комедійні, драматичні і трагедійні ролі. На виставці Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, присвяченій 120-річчю від дня народження видатного українського актора театру і кіно, режисера, педагога Амвросія Максиміліановича Бучми (1891-1957) представлені архівні фотодокументи з особових фондів акторів, режисерів, письменників, музичних і театральних діячів (ф. 68 – Б. Балабана, ф. 215 – А. Макаренка та А. Смереки, ф.1147 – Н. Ужвій, ф. 450 - О. Юри, ф. 114 – С. Ткаченка, ф. 197 – О. Ільченка, ф. 254 – Халатових, ф. 182 – Ю. Мейтуса та О. Васильєвої, ф. 257 – І. Маркевича; також представлені документи з фонду Національної спілки театральних діячів України та Будинку актора (ф. 616)). Життя та творчість А. Бучми репрезентоване численними світлинами – індивідуальними та груповими – в ролях, з друзями, колегами під час гастролей, в буденному житті, родинні тощо. Зокрема, є фото періоду роботи актора в театрі „Березіль” (1920-1930-і рр.), Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка (друга пол. 1930-х – 1950-і рр., в групі з Н. Ужвій, І. Паторжинським, О. Ватулею, Г. Юрою та ін. відомими акторами). Представлені в он-лайн-експозиції його фото в ролях під час театральних постановок та в кінофільмах („Платон Кречет” за О. Корнійчуком, „Нескорені” за Б. Горбатовим, „Хазяїн” за І. Карпенком-Карим). Режисерський доробок А. Бучми відображено на знімках з постановки п’єси Т. Шевченка „Назар Стодоля” (1936).

Комментарии (0)

Оставить комментарий

Пожалуйста, войдите, чтобы комментировать.

 
  • Вниманию рекламодателей!
    Вниманию рекламодателей!
  • С 1 Декабря 2012 года Одесская киностудия проводит экскурсии для туристов ...
  • Аренда складских и офисных помещений помещений
    Предлагаются в аренду складские и офисные помещения ...